В чому ж вона виявилася? Жителі селища Рудник (м. Покров) добре знають свій дитсадок № 18, адже основна частина малечі була і є його вихованцями. Працює він вже не одне десятиліття. Здавалося б, все дуже добре — потурбувалися і про дітей, і про батьків, якби не одне “але”.

“Геніальні” будівельники чомусь абсолютно забули, що в дитсадок ще потрібно якось і зайти, а от пішохідних доріжок із його західного входу (з вулиць Київська, Свердлова, Боженка, Жукова) чомусь не передбачили. Тому і доводиться в негоду ковбасити грязюку дітлахам разом із батьками.

В середині лютого поточного року це питання було порушено на зустрічі міського голови О.Шаповала із жителями селища. Він уважно його вислухав, навіть занотував собі до записничка, пообіцяв із настанням тепла виправити ситуацію і облаштувати доріжки...  Однак питання аж до середини липня зависло в повітрі.

І лише після численних звернень на “гарячу лінію” міського голови воно нібито почало вирішуватися. Є навіть припущення чому. Адже саме в цей час розпочалися активні роботи з реконструкції центральної площі міста і частини вулиці Центральна біля міськвиконкому, де було зірвано старе асфальтне покриття.

Саме питання його подальшої утилізації було вирішено радикально — його просто висипали поблизу вищезгаданого дитсадка.

Наче плювок на адресу жителів селища: хотіли доріжки — нате асфальтові шматки і робіть з них собі доріжку.

Найактивніші з жителів селища, чиї діти є вихованцями дитсадка, жваво взялися до роботи — почали самотужки викладати доріжку. Але згодом зрозуміли, що на ній можна лише в'язи скрутити, травмуватися, ніж ходити.

І знову посипалися звернення на “гарячу лінію” та на адресу депутатської групи партії “Відродження”.

Міська влада зімітувала активність у вирішенні актуального питання, щоб потім просто відмахнулася від нього. Мовляв, ми свою обіцянку виконали — у вас вже є доріжка.

Партійці виявилися більш уважними — активно взялися до пошуку оптимального вирішення порушеного у зверненні наболілого питання. Але ж і погожі дні вже спливають... Незабаром 1 вересня...

До речі, безпосередньо в міській зоні нещодавно були облаштовані доріжки біля дитсадків №№ 16 та 5, про що з гордістю відзвітувала міська влада. Ніхто не заперечує того, що там теж потрібні доріжки. Але ж чим ці дитсадки кращі?

Можливо, тим, що розташовані безпосередньо в міській зоні і їх легше показати гостям з області чи Києва, а в глибинку їх ніхто ніколи не повезе?! Як бачимо, показуха продовжує жити в нашому місті...

Принагідно хочеться висловити своє здивування тим, на що витрачаються отримані містом понад 23 мільйони гривень. Жодної нагальної потреби в реконструкції площі І.Сірка і вулиці Центральна поблизу міськради не було!

Старе асфальтове покриття могло протриматися ще не один рік. У місті є вулиці і внутрішньо квартальні дороги в значно гіршому стані. А в передмісті їх навіть зовсім немає!!!

  

 

 

Тож, міській владі потрібно було подумати про більш раціональне використання отриманих коштів, а не про власний піар і “прихватизацію” згаданих мільйонів (адже вони осідають в запопадливих руках виробника тротуарної плитки).

Про справжні потреби містян не думала жодна попередня влада.

Група батьків вихованців дитсадка № 18.

 

Статьи по теме:   Пир во время чумы

                          Серая площадь, сера, как наша жизнь…